Оновлені критерії «ризиковості» підприємства у 2020 році. Як виключити підприємство зі переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості

Практика останніх років свідчить, що найбільше блокувань податкових накладних (далі – ПН) відбувалися саме через включення податковими органами платників податків до переліку ризикових платників ПДВ на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.  

Такі Критерії ризиковості платника податку (далі – Критерії) визначалися Державною фіскальною службою (пізніше – Державною податковою службою) на виконання вимог Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі – Порядок № 117).

Критерії ризиковості платника податку реєструвалися в ДФС (пізніше – ДПС) та розміщувалися на офіційному веб-сайті цього органу.  

З 01.02.2020 року постанова Кабміну від 21.02.2018 р. № 117 втратила чинність. Натомість вступив в силу новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі – Порядок № 1165). 

Відтепер Критерії ризиковості платника податку на додану вартість закріплено Порядком № 1165. Даний факт дещо ускладнює оскарження рішення податкового органу про віднесення підприємства до переліку «ризикових» платників податків. Так, до набрання чинності Порядком № 1165 Критерії не були затверджені належним нормативно-правовим актом, який би визнавався судами як джерело права, що й зумовлювало переважно позитивні рішення судів на користь платників податків.

Верховний Суд (постанова Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 р. у справі № 822/1878/18) визнав необґрунтованим блокування ПН/РК, так як раніше діючі (до 01.02.2020 року) Критерії були погоджені лише листом Міністерства фінансів України, а лист не є нормативно-правовим актом, а отже, не є джерелом права. 

Ці та інші зауваження до Порядку № 117, що дозволяли майже безболісно отримувати необхідні платникам податків судові рішення про виключення їх зі списку «ризикових», були враховані посадовцями у новому Порядку № 1165. Проте навіть цей факт не свідчить про неможливість досягнення платником податків позитивного для нього результату під час оскарження рішення податкового органу про встановлення відповідності підприємства критеріям ризиковості.

 

Чим же небезпечне для бізнесу потрапляння підприємства до такого списку «ризикових» платників податків? З’ясуємо далі. 

Перш за все, статус ризикового платника податків означає, що всі податкові накладні/розрахунки коригування, які такий платник подаватиме на реєстрацію, будуть блокуватися.

Винятком є ПН / РК, які підпадають під так званий «імунітет», а саме: мають ознаки безумовної реєстрації, передбачені п. 3 Порядку № 1165. 

Проте розраховувати на «імунітет» можуть лише рідкісні платники ПДВ, а тому потрапляння платника ПДВ в число ризикових фактично означає блокування всіх ПН / РК, які будуть їм подаватися на реєстрацію.

Порядком № 1165 визначено, що рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку приймається, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку. Тобто не врятує ні той факт, що сама операція не підпадає під критерії ризиковості, ні відповідність платника податків показниками позитивної податкової історії.

 

Як платнику податків перевірити наявність свого підприємства в списку ризикових?

Часто інформація про визнання підприємства «ризиковим» виявляється неочікуваною новиною для суб’єктів господарювання, адже податковий орган письмово не інформує платника податків про включення останнього до переліку ризикових платників та зазвичай навіть не ознайомлює з рішенням засідання Комісії. Як показує практика, навіть шляхом письмового запиту до податкового органу Вам навряд чи вдасться отримати детальну чи взагалі яку-небудь інформацію.

Проте інформація про внесення/виключення платника до/з переліку ризикових платників податків доступна платникові податків в його Електронному кабінеті:

Вкладка «СЕА ПДВ» → «Моніторинг ПН/РК» → «Відповідність критеріям ризиковості». З цієї вкладки платник податків може дізнатися, коли саме підприємство включили до переліку ризикових платників і тип ознаки, за яким його включили до цього переліку.

Найпоширенішим же джерелом, з якого підприємства дізнаються про визнання їх «ризиковими» залишаються квитанції про блокування реєстрації ПН/РК, отримані платником податків при зупинці реєстрації ПН / РК протягом операційного дня.

 

Як діяти, якщо підприємство все ж потрапило до списку «ризикових» платників податків? 

Якщо Ви дізналися, що Ваше підприємство знаходиться в переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, доцільно відразу ж подати письмове звернення до регіонального органу ДПС (ГУ ДПС області, ГУ ДПС міста Києва, Офісу великих платників) з проханням виключити підприємство з числа ризикових платників.

Зверніть увагу! Такий захід не є процедурою адміністративного оскарження – це лише звичайне звернення.

Для того, щоб таке звернення було результативним, до нього необхідно додати також пояснення і документи, що характеризують діяльність підприємства та підтверджують реальність такої діяльності. Як приклад, це може бути інформація про наявність: приміщень (власних, орендованих); виробничих потужностей (власних, орендованих); земельних ділянок (власних, орендованих); найманого персоналу (основного, за сумісництвом); доходу від здійснення діяльності за попередній період і т. д.. Загалом, Ви маєте навести  податковому органу максимально можливу кількість документально підтверджених доводів, що характеризують реальність господарської діяльності вашого підприємства-платника податків.

Таке звернення не розблокує вже заблоковані ПН / РК. По таким ПН / РК доведеться окремо подавати документи за загальною процедурою (про порядок розблокування ПН / РК детально роз’яснимо в іншій статті нашого сайту на відповідну тему). Проте рішення податкового органу щодо виключення підприємства з числа ризикових платників податків збільшить ймовірність прийняття в подальшому спеціальною комісією позитивного рішення про реєстрацію раніше заблокованих ПН / РК та попередить всі наступні блокування ПН / РК. 

Тому вказане звернення з проханням виключити підприємство з числа ризикових платників доцільно подати до початку процедури розблокування ПН / РК, які заблоковані через «ризиковість» платника податків.

 

Як можна побачити з практики, податкові органи рідко приймають рішення на користь платника податків в питаннях виключення останніх зі списку «ризикових» платників податків. Тож вирішити зазначену проблему в досудовому порядку вдається далеко не завжди. 

Отже, доведеться звертатися до суду. Тут не варто хвилюватися, адже з огляду на ту обставину, що суди взагалі ставлять під сумнів легітимність критеріїв ризиковості платника, що діяли до 01.02.2020 року (тобто така позиція згодиться Вам, якщо ризиковим підприємство було визнано саме до 01.02.2020 року), а також той факт, що дуже часто податківці не можуть належно обґрунтувати причину включення платника податків до числа «ризикових» платників, ймовірність рішення суду на користь підприємства дуже висока.

Навіть якщо податківцями була наведена певна інформація про «ризикованість» платника податків, суди все одно вимагатимуть ще й реальних достовірних та достатніх доказів, що платник податків дійсно здійснював ризикові операції.

Окрім пропозиції розблокувати ПН/РК шляхом надання податковому органу інформації та документів, у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК також повинні вказуватися конкретні причини блокування та, зокрема, критерій(-ї) ризиковості платника та/або критерій(-ї) ризиковості операцій, на підставі якого(-их) зупинена реєстрація ПН / РК.

Відомі випадки, коли суди ставали на захист «заблокованих» платників, до яких приходили «розпливчасті» квитанції, що посилалися в цілому на п. 1.6 Критеріїв ризиковості без вказівки конкретної ознаки «ризикованості» платника, яка стала підставою для зупинки реєстрації ПН. Переважна більшість судів дійшли до висновку, що через цю неконкретність платник податків був позбавлений можливості усунути недоліки, які послужили підставою для блокування ПН (з огляду на те, що залишалася неясною причина блокування і було незрозуміло, які саме документи для розблокування слід подати). 

На користь платника податків тут відіграє й той факт, що в таких ситуаціях податковий орган зазвичай не пояснює належним чином підприємству критерій ризиковості навіть на письмовий запит (відповідає загальними фразами або ж взагалі залишає запит платника податків без відповіді). 

Також важливим питанням є дотримання податковим органом самої законодавчо встановленої процедури зарахування платника податків до «ризикових». Зокрема, суттєвим порушенням даної процедури є відсутність протокольно оформленого рішення податкового органу. В такому разі, суди визнають зарахування платника податків до «ризикових» безпідставним та зобов’язують податківців виключити платника з переліку «ризикових».

Навіть Верховний Суд, вступаючи на сторону платника податків, також визнав відсилання до «спільного» п. 1.6 Критеріїв та не роз’яснення обставин, на підставі яких заблоковані ПН, неконкретним.

 

Також суди відхиляють надумані претензії податківців про ризикованість через нібито такі обставини:

– неподання платником податку на прибуток фінансової звітності за останній звітний період. Платника «достроково» (ще до закінчення граничних термінів подання звітності контролюючим органам) зараховують в «ризикові» і починають блокувати ПН, хоча в дійсності платник здав звітність вчасно;

– брак (неповний комплект) документів. Тоді як подані платником податків документи складені з дотриманням вимог законодавства наочно підтверджували реальність здійснення господарських операцій і їх було достатньо для реєстрації ПН. Причому й тут суд звернув увагу на те, що податківці обмежуються лише відпискою і не конкретизують, які саме документи платником не надані;

– недоліки в первинних документах, через які не можна розцінювати господарську операцію як таку, що не існувала, оскільки сукупного пакета поданих платником документів цілком достатньо для її підтвердження. 

 

« Найпопулярнішою» підставою включення платника податків до переліку «ризикових» замість п. 1.6 старих Критеріїв ризиковості платника податків тепер є занадто узагальнений п. 8 оновлених Критеріїв:

«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

За якими ознаками, на підставі якої інформації / даних визначається, що платник здійснює ризикові операції, прямо ніде не сказано. Судова практика підтверджує і те, що податківці іноді не можуть взагалі навести суду хоча б якісь аргументи, на якій підставі платник податків включений в число «ризикових».

 

Слід звернути увагу на порядок оформлення прохальної частини позовної заяви. Обов’язково в позовній заяві слід заявляти в якості окремої позовної вимоги зобов’язання ГУ ДПС виключити підприємство з реєстру платників податків, що відповідають критеріям ризиковості.

Адже незазначення цієї позовної вимоги, може призвести до того, що навіть у разі позитивного судового рішення про реєстрацію ПН/РК підприємство все одно залишиться в переліку «ризикових» платників податків, що стане причиною для блокувань наступних ПН/РК.

 

Отже, ненаведення податковим органом конкретних підстав та зрозумілих мотивів прийняття акту індивідуальної дії, суди приходять до висновків про безпідставність внесення підприємства до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, і зупинення реєстрації податкових накладних підприємств та, як наслідок, протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Все ж, кожна ситуація індивідуальна та потребує детального вивчення для вирішення, які саме з наведених вище чи взагалі інших доводів можуть бути застосовані в окремому випадку, та можливості підготовки стійкої правової позиції. Навіть володіючи певною загальною інформацію, важливо правильно її застосувати та структурувати. Саме тому досягти позитивного рішення суду складно без допомоги кваліфікованих спеціалістів. Задля швидкого та ефективного вирішення питання виключення Вашого підприємства зі списку «ризикових» Ви можете звернутися до наших юристів.

Адреса

г. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 1-А, офіс 704

г. Київ, вул. Вацлава Гавела 6В, офіс 120

Лондон, Великобританія. 39/5, Granton Crescent, Edinburgh, United Kingdom, EH5 1BN


Телефони

E-mail
ceo@lawrange.net