Спори з ДПС: як оскаржити податкове повідомлення, порядок та строки оскарження

Ви отримали податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), з яким категорично не згодні та не бажаєте сплачувати вказану в такому ППР суму коштів?

Для таких випадків законодавством України передбачено досудовий (адміністративний) та безпосередньо судовий порядок вирішення спору між платником податків та органом Державної податкової служби (ДПС).

Порядок оскарження платниками податків рішень контролюючих органів, у тому числі й податкового повідомлення-рішення, встановлено ст. 56 Податкового кодексу України (ПКУ).

 

Отже, детально розглянемо існуючі способи оскарження ППР:

1) Адміністративне оскарження. Платник податків має право подати скаргу на ППР самій податковій (п. 56.3 ст. 56 ПКУ). Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (з доданням належним чином засвідчених копій документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 ПКУ). Тобто, якщо ППР складено міською податковою, то оскаржувати таке ППР слід у обласній. У разі оскарження рішення Головного управління ДПС чи ДПС у м. Києві, скарга на таке рішення подається до ДПС; 

2) Судове оскарження. Платник податків має право подати позов до окружного адміністративного суду (ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ)). 

 

Слід відмітити, що вказаним вище способам оскарження підлягають саме податкові повідомлення-рішення, а не акти перевірки. Адже акти перевірки самі по собі не створюють правових наслідків у вигляді обов’язку платника податків сплатити податки і штрафи до державного бюджету. 

Зверніть увагу! Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Перевагою для платника податків є той факт, що відповідно до пункту 56.4 ПКУ під час проведення процедури адміністративного оскарження, обов’язок доведення правомірності рішень контролюючого органу покладається на такий орган. Тобто податківці змушені будуть доводити правомірність свого рішення, в інакшому випадку таке рішення буде визнано незаконним. 

При здійсненні процедури адміністративного оскарження радимо ознайомитись з Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, який затверджений наказом ДФС від 21.10.2015 р. № 916 (далі – Порядок № 916). 

При підготовці скарги платник податків має бути особливо уважним, адже порушення строків оскарження або ж порядку оформлення та подання скарги є законною підставою для податківців залишити скаргу без розгляду, не зважаючи на викладене в ній. 

Контролюючий орган, що розглядає скаргу платника податків має прийняти вмотивоване, правомірне рішення щодо його скарги. Це може бути також часткове задоволення скарги платника податків, чи взагалі її повне незадоволення. Відповідь стосовно прийнятого рішення, контролюючі органи мають надіслати не пізніше 20 календарних днів із дня отримання скарги платника податків (п. 56.8 ПКУ).

Втім, скарга може розглядатися і значно довше, аж до 60 календарних днів (п. 56.9 ПКУ). У такому випадку, контролюючий орган має повідомити платника податків про продовження строків розгляду скарги. 

Якщо у встановлений ПКУ строк рішення контролюючого органу не було надіслане платнику податків, то таке рішення вважається повністю задоволеним на користь платника податків і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. Також, скарга вважається повністю задоволеною і у випадку, коли не надійшло повідомлення про продовження строку розгляду скарги.

У будь якому випадку, рішення контролюючих органів може бути оскаржене у судовому порядку.

Форма скарги в цілому довільна, але зверніть увагу, що за Порядком № 916 скарга має включати таку інформацію:

прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;

найменування контролюючого органу;

реквізити оскаржуваного рішення;

підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;

обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;

вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;

відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;

відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;

адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;

перелік документів, які додаються до скарги.

Увага! Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

 

Окрему увагу приділимо питанню, в які строки можна оскаржити ППР.

Адміністративне оскарження

Так, якщо податковим органом було визначено платнику податків грошове зобов’язання, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР. 

Якщо ж протягом цього строку платник розпочинає процедуру оскарження ППР (адміністративну чи судову), сума грошового зобов’язання вважається неузгодженою і перебіг строку її сплати призупиняється до закінчення процедури оскарження. 

Для звернення до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд винесеного ППР, законодавством встановлено строк 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР (п. 56.3 ПКУ). 

Отже, строк сплати та строк оскарження грошового зобов’язання визначаються по-різному (перший – у календарних, другий – у робочих днях). Така, здавалося б, несуттєва різниця все ж викликає деякі запитання.

Хоч п. 56.3 ПКУ і надає на підготовку скарги до ДПС 10 робочих днів, для того, щоб грошове зобов’язання вважалось неузгодженим, платнику все ж слід встигнути розпочати процедуру адміністративного оскарження за 10 календарних днів.

 

Практичний висновок:

На папері строк адміністративного оскарження ППР збільшили. Проте на практиці для оперативного та безумовного визначення грошового зобов’язання неузгодженим платнику доцільніше оскаржити ППР протягом 10 саме календарних днів. 

 

Судове оскарження

Відповідно до норм ПКУ платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення – рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення,  з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ (п. 56.18 ст. 56 ПКУ). Отже, протягом 1 095 днів після отримання ППР (ст. 102 ПКУ).

Проте для платника податків, який вже оскаржував ППР у адміністративному порядку, п. 56.19 ст. 56 ПКУ встановлює інший строк для оскарження цього ж ППР у судовому порядку. Так, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, позов до суду можна подати лише протягом одного місяця з дня закінчення процедури адміністративного оскарження. 

Як бачимо, виникає певна колізія строків у ПКУ. Адже пункти 56.18 та 56.19 ст. 56 ПКУ містяться в одному й тому самому нормативно-правовому акті, прийняті одночасно і регулюють одні й ті самі ж відносини. 

Існування двох законодавчо встановлених строків для оскарження рішень податкових органів саме у суді призводить до дискримінації тих платників податків, які вдалися до адміністративного (досудового) оскарження. Виходить, що платники податку, які пропустили етап адміністративного оскарження, опинилися у більш виграшному становищі. 

ВАСУ у листі від 10.02.11 р. № 203/11/13-11 рекомендував адміністративним судам застосовувати саме строк 1 095 днів. Листом, адресованим головам апеляційних судів від 01.11.11 р. № 1935/11/13-11, ВАСУ ще раз нагадав судам, що для розв’язання вказаної законодавчої колізії суди повинні виходити з мотивів, викладених у вказаному раніше листі ВАСУ. 

Для розв’язання цієї колізії ВАСУ вказав на необхідність застосування принципу, викладеного у п. 56.21 ст. 56 ПКУ:

«У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

Таким чином, позиція, висловлена ВАСУ в оглядових листах, а потім втілена в рішеннях адміністративних судів, закріпилася на практиці. Важливо, що з такою позицією погодилися й податкові органи. 

 

Варто звернути увагу на ще одну колізію між строками оскарження ППР: між нормами ПКУ та КАСУ.

Так, статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства установлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, передбаченого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч. 2 ст. 122 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. 

Водночас в абзаці першому ч. 4 ст. 122 КАСУ, яким установлено строк для оскарження рішень суб’єктів владних повноважень (до яких, безумовно, належить і ДПС), передбачено наступне:

«Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк». 

Проте таку колізію однозначно вирішує ч. 3 ст. 122 КАСУ, відповідно до якої для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. 

 

Водночас на тлі трактування п. 56.18 та 56.19 ст. 56 ПКУ як правової колізії у висловлюваннях Верховного Суду (ВС) можна відстежити й іншу тенденцію. Адже постановою від 11.10.19 р. у справі № 640/20468/18 ВС вирішив колізію на користь спеціальної норми. У даній справі, як указав суд, спірним є питання про застосування строку звернення до суду з позовом після процедури адміністративного оскарження рішення органу ДПС. Під час розгляду цієї справі ВС зауважив, що дослідження змісту приписів статей самого ПКУ вказує на те, що наразі у ВС сформувався підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. 

Цього разу ВС висловив думку, що скорочені строки звернення до суду після використання досудових процедур сприяють досягненню мети й виконанню завдань функціонування податкової системи держави. Оскільки забезпечують послідовність юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та мінімізують «темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням». 

Тобто фактично суд визнав, що у ситуації, за якою вже мала місце процедура адміністративного оскарження, строк на судове оскарження становить все ж не 1 095 днів, а 3 місяці (якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, установлені ПКУ). При цьому трьохмісячний строк обчислюється з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу. Можливим також є встановлення строку на судове оскарження у 6 місяців, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, установлені ПК. При цьому шестимісячний строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. 

 

Практичний висновок:

Радимо дотримуватися строків звернення до суду, які були вказані в Постанові Верховного Суду від 11.10.19 р. у справі № 640/20468/18 (3 або 6 місяців). Так як, існує дуже велика ймовірність того, що платнику податків можуть відмовити в розгляді позову з причини пропуску строку, установленого для судового оскарження. Адже суди зобов’язані брати до уваги правову позицію щодо застосування норми права, висловлену в постановах ВС.

 

Отже, якщо Ви бажаєте оскаржити винесене податковим органом ППР, радимо почати з адміністративного оскарження, так як таке оскарження, на відміну від судового, безкоштовне. Проте пам’ятайте про встановленні законодавством строки на адміністративне та судове оскарження. 

Наші юристи можуть допомогти Вам зібрати документи для доведення Вашої правоти та чітко сформулювати правову позицію для судового оскарження ППР.  Наявність всіх необхідних копій документів та правильно підібрані доводи значно збільшують шанси платника податків на оскарження рішення податківців.

Адреса

г. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького 1-А, офіс 704

г. Київ, вул. Вацлава Гавела 6В, офіс 120

Лондон, Великобританія. 39/5, Granton Crescent, Edinburgh, United Kingdom, EH5 1BN


Телефони

E-mail
ceo@lawrange.net