Привласнення, розтрата майна чи, наприклад, заволодіння ним з використанням свого службового становища вважається поширеним корупційним правопорушенням. Воно підпадає під дію статті 191 КК України, за якою відповідальність може нести спеціальний суб’єкт, наприклад, офіційно працевлаштований працівник підприємства чи організації. Різними частинами цієї статті передбачаються різні за строгістю види покарання, у тому числі одне з найголовніших у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. При цьому проблеми для особи, яка має відношення до даного злочину, розпочинаються вже на досудовому етапі.

 

Якщо ви прямо чи опосередковано виявилися учасником правопорушення за зазначеною статтею ККУ (як свідок, підозрюваний тощо), тоді вкрай важливо вже на самому початку кримінальної справи заручитися кваліфікованою юридичною допомогою. Від дій адвоката залежить перебіг, а також результати розслідування. Цей фахівець здатний не допустити справу до суду, полегшити тягар вироку, побачити перспективи оскарження рішення суду тощо.

 

Досвідчений адвокат за статтею 191 ККУ, послугами якого можна скористатися, звернувшись до Адвокатського об’єднання Lawrange, не з чуток знайомий з усіма нюансами формування якісного захисту. Кримінальне провадження за цією статтею передбачає обов’язкову комбінацію високих теоретичних знань та практичного досвіду. З його допомогою вдасться подолати всілякі судові експертизи (бухобліку, фінансово-господарської діяльності, фінансових операцій), допити, вилучення документації, майна та інші етапи кримінального провадження у комфортному режимі.

 

Оскільки 191 стаття ККУ вважається досить складною та специфічною, адвокату доведеться приділити тижні і навіть місяці (залежно від складності ситуації) одному лише вивченню документації за вашою справою. Зрештою, це дозволить дати точну оцінку вивченим даним та виділити серед величезного обсягу інформації факти, які допоможуть виправдати клієнта або полегшити вирок. З цієї причини АО Lawrange рекомендує не гаяти часу, і звертатися до нас за допомогою відразу, як тільки ви стали фігурантом справи за статтею 191 ККУ.

 

У чому полягає сенс статті 191 ККУ – Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

У цій статті приділяється увага злочинам проти власності. Описуються три типи розкрадання з однією загальною ознакою – чуже майно було довіреним підозрюваному, або перебувало у його віданні чи оперативному управлінні. При цьому важливо розуміти, що «присвоєння» і «розтрата» є різними поняттями.

 

Як показує практика, майже у 80% подібних випадків виноситься постанова про відмову у порушенні кримінальної справи. Також є цілком реальні шанси успішно оскаржити судовий вердикт. У кожному конкретному випадку стороні обвинувачення необхідно з’ясувати всі обставини, що підтверджують факт скоєння злочину. У свою чергу, досвідчений кримінальний адвокат здатний навести докази відсутності ознак правопорушення, що в результаті позитивно вплине на загальний результат справи.

 

Важливо! Для притягнення до відповідальності за цією статтею має бути доведено той факт, що особа скористалася довіреним їй майном без наміру його повернути надалі. Також має бути виключена ймовірність нестачі майна через його псування чи розкрадання іншими особами.

 

Що мається на увазі під «привласненням»

Головною відмінністю цього злочину від інших подібних щодо чужої власності є той факт, що злочинне посягання стосується лише майна у віданні винного, який користується власним службовим становищем, щоб оволодіти чужою власністю в особистих цілях. При цьому він не робить і не планує робити будь-яких дій для повернення майна в майбутньому.

 

Важливо, щоб був присутній факт оперативного управління майном, яким незаконно заволодівають. При цьому кваліфікувати таку дію як присвоєння можна лише у випадку, якщо буде доведено, що особа скористалася своїми службовими повноваженнями. Водночас, наприклад, при використанні чужого майна посадовцем на потреби підприємства, організації чи будь-якого іншого суб’єкта господарювання (співробітником якого ця особа є) не може застосовуватись стаття 191 ККУ. Адвокат, який вестиме вашу справу, обов’язково контролює доцільність застосування цієї статті.

 

Про поняття «розтрата»

У зазначеній статті закону України не надаються норми визначення поняття «розтрата» (а також «привласнення»). Тому береться до уваги роз’яснення Пленуму Верховного суду, згідно з яким розтратою вважається відчуження (наприклад, шляхом дарування, продажу, споживання тощо) чужого майна, довіреного або такого, що знаходиться у віданні обвинуваченого на особисту користь або на користь третіх осіб. При цьому вчинені дії суперечать службовим інтересам. Як правило, розтрата є логічним продовженням привласнення.

 

Важливо! У порівнянні із привласненням, розтрата передбачає використання майна за призначенням, внаслідок чого його більше не існує (тобто з’їдено, витрачено тощо), тому не вдасться повернути власнику.

 

Службове становище та зловживання ним

Характерний спосіб правопорушення, в рамках якого посадовою особою здійснюється порушення своїх повноважень. Крім того, комплекс організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій винний використовує не на користь підприємства чи організації, а у власних інтересах. До таких належить, наприклад:

 

  • незаконне видання вказівки підлеглому співробітнику про видачу йому (посадовій особі) майна;
  • отримання майна за підробленими, недійсними документами (наприклад, виплата собі незаконних премій та надбавок).

 

Якщо порівнювати з привласненням та розтратою, то предметом оволодіння при зловживанні може бути навіть майно, яке не довірено обвинуваченому або не перебуває у його віданні.

 

Декілька слів про повторність

У кримінальному кодексі України є два окремих поняття:

 

  • повторність – здійснюється два та більше злочинів, що підпадають під дію статті 191 ККУ;
  • продовжуваний злочин – відбувається кілька протиправних дій із загальним злочинним наміром.

 

Факт присвоєння вважається завершеним з того моменту, коли чуже майно вилучено, а винний почав їм розпоряджатися як власним.

 

Хто підпадає під дію статті 191 ККУ

Якщо вам інкримінується привласнення та розтрата майна, адвокат насамперед з’ясовує, чи можуть взагалі висувати подібне обвинувачення стосовно вас. Відповідно до частини 1 цієї норми, винною може вважатися людина:

 

  • яка офіційно обіймає посаду, і має відношення до торгівлі, володіння торгово-матеріальними цінностями та їх обігу;
  • яка підписала договір про несення матеріальної відповідальності;
  • якій довірили торгово-матеріальні цінності, і цей факт підтверджується бухгалтерськими виписками, договорами оренди, підряду комісії тощо.

 

Виходячи з цього, адвокат, насамперед, береться за з’ясування того, чи існують зазначені договори. За їх відсутності справу повинні закрити.

 

За частиною 2 статті 191 ККУ суб’єктами кримінальної справи виступають службові особи (найчастіше керівники з повноваженнями розпорядчого, організаційно чи адміністративно-господарського характеру):

 

  • директора;
  • очільники відділів;
  • головні бухгалтери;
  • персонал,що на тимчасовій основі має таку компетенцію і т.д.

 

Завдання правозахисника полягає пошуку інформації, що підтверджує факт оформлення на посаду або посадової інструкції із зазначеним переліком ваших повноважень.

 

Що потрібно знати про кваліфікуючі ознаки

Поняття кваліфікуючих ознак використовують для визначення злочинних дій обвинуваченого. Вони прописуються кожною статтею ККУ. Злочини, які підпадають під дію зазначеної статті, мають такі кваліфікуючі ознаки:

 

  • повторне вчинення або внаслідок попередньої змови групи осіб;
  • великі розміри – привласнена сума (або майно, привласнене у сумі) більше неоподатковуваного мінімума доходів (далі – НМД) у 250 і вище разів;
  • особливо великі розміри – розмір привласненої суми перевищує НМД у 600 і більше разів.

 

Як карають за 191 статтею ККУ

У разі розтрати чи присвоєння чужого майна залежно від кваліфікуючих ознак передбачено різні міри покарання:

 

  • штраф – до 50 НМД;
  • роботи виправного характеру – до 2 років;
  • обмеження або позбавлення волі терміном до 4 років.

 

Покарання службових осіб суворіше. Крім зняття спеціального звання (обов’язково до 3 років), суд може обмежити волю або взагалі запроторити за грати на 5 років.

 

Замовити консультацію

Якщо у справі визначено такі кваліфікуючі ознаки, як повторність чи скоєння злочину групою осіб, ймовірним стає обмеження волі – до 5 років чи тюремний термін не більше 8 років. Щодо розкрадання в особливо великому розмірі, то тут саджають за грати на 12 років і конфіскують при цьому майно.

 

Проблематика доказової бази

Факт довіри майна чи передачі у відання особі документально підтверджується договором про повну матеріальну відповідальність. Також сюди можна віднести бухгалтерську документацію про передачу особі цього майна під відповідальність.

 

Порушити кримінальну справу за ч. 1 ст. 191 ККУ можуть щодо менеджерів, бухгалтерів, експедиторів, касирів та будь-яких інших працівників підприємства, які мають відношення до обігу товарно-матеріальних цінностей. Для ч.2 ст. 191 ККУ у привласненні чужого майна, розтраті чи зловживанні при цьому посадовими обов’язками можуть звинуватити директора підприємства, начальника відділу, старшого менеджера тощо.

 

Документом, що підтверджує факт наявності у працівника функціональних обов’язків, служить:

 

  • рішення власника про призначення посаду;
  • трудовий договір;
  • контракт.

 

Особливу увагу приділяють документальному підтвердженню наявності викраденого майна на балансі організації. Іншими словами, важливим є факт первинного обліку або знаходження на бухгалтерському рахунку основних та оборотних засобів підприємства.

 

Виявлення злочину, що підпадає під дію статті 191 ККУ, відбувається зазвичай у рамках бухгалтерської перевірки. Для цього:

 

  • Проводять інвентаризацію наявних товарно-матеріальних цінностей.
  • Складають відомість щодо наявності майна, що інвентаризується у рамках бухгалтерського обліку.
  • Складають відмінну відомість, під час чого і виявляють нестачу майна чи грошей.
  • Оформляють акт бухгалтерської перевірки, де описується все, що зникло.

 

Документальним підтвердженням недостачі має бути первинна бухгалтерська документація, яка, слід зазначити, нині досить рідко ведеться суб’єктами підприємницької діяльності. Виходячи з цього, стає неможливим застосування статті 191 ККУ при встановленні, що викрадене майно не перебуває на бухобліку та на балансі підприємства. Також досить часто кваліфікація за цією статтею ставиться під сумнів, якщо недостачі не числяться на бухгалтерських рахунках суб’єктів підприємницької діяльності.

 

Важливо! Неналежне оформлення документації про прийом на роботу та недбале ставлення до правильного ведення первинної бухгалтерської документації призводить до того, що у разі нестачі (майна, грошей) недбайливого працівника не вдасться притягнути до відповідальності.

 

Обшуки та запобіжні заходи

У процесі розслідування розкрадання з’ясовується низка обставин, у тому числі:

 

  • чи відбувся насправді факт вилучення чужого майна;
  • чи встановлена недостача або надлишки товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);
  • яку форму розкрадання злочинець застосовував (привласнення, розтрату чи заволодіння майном шляхом зловживання службового становища);
  • що саме є предметом злочину, і чи є це оприбуткованим чи неоприбуткованим майном;
  • хто є розкрадачем, яку посаду обіймає;
  • розміри розкрадання тощо.

 

Залежно від особливостей конкретної ситуації для встановлення цих та інших обставин розкрадання призначають:

 

  • Інвентаризацію для перевірки безпеки ТМЦ, виявлення нестачі.
  • Технічну експертизу документації – для точного визначення способу створення документів, використаного обладнання, давності його створення. Також з її допомогою з’ясовують, чи вносили виправлення в документи.
  • Будівельно-технічну експертизу – допомагає визначити невідповідність виконаних обсягів робіт обсягам, зазначеним у позначених актах.
  • Судово-економічну експертизу – для дослідження даних бухобліку (наскільки правильним було ведення звітності, яке коло осіб було відповідальним за дотримання норм бухобліку та контролю, які є помилки в організації бухгалтерського обліку тощо).

 

Важливу роль у розслідуванні справ за статтею 191 ККУ відіграє:

 

  • Тимчасовий доступ до документів – зазвичай слідчі цікавляться установчими, реєстраційними документами, а також первинними документами податкового, бухгалтерського обліку, фінансовою, статистичною звітністю, касовою книгою, чековими книжками та ін.
  • Тимчасове вилучення зразків сировини (або готової продукції, лекал, трафаретів) – часто можуть використовуватися як засоби скоєння злочину, в деяких випадках містять на собі докази.
  • Огляд документів представниками слідчих органів – документацію вивчають щодо законності та повноти операцій, змісту необхідних реквізитів або виявлення ознак підробки.
  • Обшук – для встановлення точної картини у справі можуть вестись пошуки документів (у тому числі електронних), чорнових записів та інших предметів, які стосуються злочину. За правопорушення групою осіб можливе застосування групових обшуків.
  • Допит свідків – до першої групи входять особи, які можуть бути причетними до розкрадання (бухгалтери, ревізори, керівники підприємства). До другої групи належать ті, хто несе безпосередню матеріальну відповідальність. Третя група свідків складається з осіб, яким за обов’язком служби доводилося стикатися з тими, хто розкрадав.
  • Допит підозрюваних – відбувається після вивчення нормативних актів підприємства та інших доказів. При цьому, залежно від ситуації, можуть з’ясовуватись різні питання, починаючи від специфіки організації бухобліку до осіб, які мають доступ до майна.
  • Огляд приміщень – переважно цікавляться складськими, виробничими, підсобними чи торговими площами.

 

Стратегія захисту

Якщо вам інкримінують ст. 191 ККУ, допомога юриста полягає у вирішенні деяких важливих питань:

 

  • Насамперед з’ясовується, чи правильно кваліфікуються дії обвинуваченого та чи можуть його взагалі притягувати до відповідальності за цією статтею.
  • Чи оформлено в установленому порядку договір про повну матеріальну відповідальність.
  • Чи займає підозрюваний посаду, яка передбачає виконання організаційно-розпорядчих чи господарсько-адміністративних функцій.
  • Чи справді стався факт присвоєння, розтрати майна (на практиці ці дії часто плутають зі зловживанням службовим становищем).

 

Щоб відповісти на ці питання, адвокат вивчає всі матеріали у кримінальній справі, проводить докладний аналіз кожного документа. Крім того, надаються такі послуги:

 

  • Контроль досудового розслідування.
  • Підготовка доказової бази, а також необхідних клопотань та заяв.
  • Представництво та захист інтересів клієнта у судах.
  • Оскарження незадовільного вироку.

 

Список наших послуг залежить від особливостей конкретної справи.

 

Що робити при підозрах у привласненні та розтраті майна

Не рекомендується робити самостійні спроби вирішити проблему. Вам обов’язково потрібна консультація адвоката за статтею 191 ККУ, якщо вже отримано повістку або оголошено підозру. До того, як наш фахівець вступить у процес, ви маєте повне право не надавати слідству жодних свідчень. А все тому, що згідно із законом, усе раніше сказане може використовуватися проти вас у майбутньому судовому процесі.

 

Ваш алгоритм дій у разі статті 191 ККУ дуже простий і виглядає наступним чином:

 

  • Зв’язатися з нами зручним способом (замовити зворотній дзвінок, написати на електронну пошту або зателефонувати за номером, вказаним на сайті).
  • Детально описати свою ситуацію – розповісти про документи, які є в наявності.
  • Чекати на подальші інструкції, які будуть надані вам під час очної зустрічі.

 

Важливо! Не намагайтеся знищити документацію, яка на вашу думку може вас скомпрометувати. Не розуміючи усіх нюансів ситуації, цим ви можете завдати собі багато клопотів у подальшому.

 

Чому варто звернутися саме до Lawrange

Ми заслуговуємо на вашу довіру, оскільки:

 

  • Наш колектив складається зі справжніх професіоналів – адвокати мають багатий практичний досвід у вирішенні подібних справ, а також володіють всіма необхідними знаннями в галузі кримінального права.
  • Працюємо чесно і прозоро – тримаємо в курсі подій та будь-яких змін у вашій справі, не нав’язуємо зайвих послуг, практикуємо лояльну, прозору цінову політику (ви застраховані від того, що кінцева ціна за надання послуг виявиться вище того, ніж зазначено у договорі).
  • Швидко реагуємо на звернення клієнтів, оскільки розуміємо, що в певних ситуаціях навіть найменше зволікання загрожує важкими наслідками у справі.
  • Забезпечуємо конфіденційність інформації про клієнтів – поняття адвокатської таємниці для нас має значний сенс.
  • Розробляємо індивідуальний підхід для вирішення кожної ситуації для ефективного захисту інтересів клієнта.

 

Тому, якщо вам потрібна допомога адвоката за статтею 191 ККУ, сміливо звертайтесь до Lawrange.

 

FAQ

Чому варто звернутися до адвоката за статтею 191 ККУ?

Тому що це дозволить не допустити справу до суду, полегшити тяжкість вироку та загалом знизить стресовість слідчих заходів.

 

Як ми працюємо?

Після вивчення вашої проблеми ми пропонуємо оптимальні варіанти розв’язання. Якщо план дій вас задовольняє, укладаємо договір, після чого адвокат починає працювати над отриманням необхідного результату.

Замовити консультацію

 

Хто розслідує злочини за статтею 191 ККУ?

Цим займаються відповідні органи поліції.

 

 

 

 

 

ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ