Наслідуючи шлях імплементації глобальної програми анти-BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), наша держава більше не може відкладати введення звітів за КІК – контрольованих іноземних компаній. Подібні регламенти закріплені законом №466-IX, ухваленим 16 січня 2020-го, передбачають внесення доповнень та поправок до Податкового кодексу (додавання статті 39-2), та починають діяти 1 січня 2022-го.

 

КІК-звітність – це нове велике навантаження для українців, які володіють офшорними компаніями. Йдеться як про проведення коректних розрахунків з оподаткування та підготовки документів, так і про побудову конструктивної взаємодії з податковими органами, щоб уникнути перевірок та санкцій у майбутньому.

 

Адвокатське об’єднання Lawrange пропонує комплексну допомогу у вирішенні питань юридичного супроводу КІК: від консультацій щодо можливостей уникнення статусу контролера до підготовки повного пакета документації для подання до контролюючих органів України. Маючи багаторічний досвід супроводу міжнародного бізнесу, для нас не складно, як складання звітності відповідно до вимог МСФЗ (International Financial Reporting Standards), так і підбір нестандартних рішень для нерезидентних підприємств.

 

Поняття «контрольована іноземна компанія»

Важливо! Дотримуючись змісту закону №466-IX, контрольована іноземна компанія є господарюючим суб’єктом з реєстрацією в зарубіжній державі у статусі юрособи/ без нього, який контролюється/ управляється українським резидентом (підприємством/ приватною особою).

 

***Примітка: Під структурними утвореннями, які не мають статусу юрособи, маються на увазі: а) партнерства (включно – англійські та шотландські); б) фонди; в) трасти; г) інші організації, створення та діяльність яких регламентується угодою та законодавством зарубіжної держави.

 

Для довідки! За загальноприйнятим визначенням, контрольована іноземна компанія – це юрособа, яка здійснює свою діяльність в одній країні (офшорі), але належить або контролюється податковими резидентами іншої держави. Найчастіше подібні підприємства створюються в юрисдикціях із мінімальними податками – так званих «податкових гаванях (притулків)». Існують Чорні списки податкових притулків (tax haven blacklists), потрапляючи до яких країна втрачає можливості повноцінної зовнішньоекономічної діяльності та проведення міжнародних фінансових операцій.

 

Які суб’єкти потрапляють у визначення «контролююча особа»?

 

Важливо! Визначення «контролююча особа» стосується фізичних та юридичних осіб з резидентством України, безпосередніх власників/непрямих (опосередкованих) контролерів закордонного бізнес-суб’єкта (офшору, мідшору, оншору).

 

***Примітка: Щодо фізособи наявність громадянства України – не обов’язкова умова. У цьому контексті йдеться про податкове резидентство.

 

Критерії визначення статусу контролера за законом:

  • володіння часткою у нерезидентній юрособі понад половину (з 2023-го – 10%);
  • володіння часткою понад 10%, коли сукупна частка всіх українських резидентів перевищує 50% (для 2022-2023 – 25%);
  • фактичний контроль над юрособою (одноосібно/ з пов’язаними особами – резидентами нашої країни).

 

Під «часткою» маються на увазі в даному контексті корпоративні права, інші аналогічні правомочності, які закріплюють:

  • вплив на вагомий відсоток голосів у загальних зборах;
  • отримання частини доходу;
  • отримання частини активів під час ліквідації, припинення;
  • блокування рішення про перерозподіл прибутку.

 

Коли офшорна компанія не є юридичною особою, наявність контролю визначається такими статусами:

  • у партнерстві – статус учасника (з достатньою для контролю часткою);
  • у фонді – статус власника майна (або його суттєвої частини);
  • у трасті – статус засновника.

 

До уваги! Статус контролера може підтверджуватись такими документами, як трастова декларація, генеральна довіреність, договір про номінальний сервіс тощо.

 

Під «фактичним контролем» над офшором мається на увазі:

  • зазначення суб’єкта як засновника при відкритті підприємством рахунків у банку;
  • управління корпоративними рахунками;
  • видача особою розпоряджень, які зобов’язують вказівки менеджменту;
  • укладання вагомих угод від імені юрособи.

 

До уваги! Обов’язок з доведення наявності фактичного контролю покладається на ДФС.

 

Які зобов’язання покладаються на контролера КІК?

Мета запровадження КІК-звітності у 2022-му – перешкоджання витоку грошового прибутку з нашої країни до офшорних зон, першочергово – до низькоподаткових. Відповідно, на українських резидентів покладаються обов’язки щодо розкриття свого володіння або контролю над закордонними компаніями, та подальшої сплати податків з нерозподіленого прибутку.

 

До уваги! Резонансний закон №466-IX прийнятий у рамках дотримання загальносвітової тенденції до «деофшоризації». Йдеться про приєднання до Єдиного стандарту автоматичного обміну податковою інформацією (CRS), а також про узгодження законодавства з планом antiBEPS та «законами FATCA». Напередодні застосування країни більш суворого податкового контролю (прийняття закону «про непрямі методи податкового контролю») для платників податків реалізуються спеціальні пільгові програми – «податкова амністія» і «безподаткова» ліквідація КІК. Але далі слідуватиме неминуче посилення «правил гри», як для українського, так і для міжнародного бізнесу, до чого слід підготуватися.

 

Контролюючі особи відтепер (з 01.01.2022) повинні:

  1. Повідомляти податкові органи про іноземні активи.
  2. Надавати щороку спеціальний звіт КІК.
  3. Подавати фінансову звітність офшору, оформлену відповідно до стандартів МСФЗ.
  4. Платити у нашій країні податки з нерозподіленого прибутку кожної КІК.
  5. Повідомляти ДФС у встановлені законом терміни про ліквідацію, зміни у структурі власності КІК.

 

***Примітка: Податкову службу слід повідомляти як про купівлю-продаж корпоративних прав, так і про придбання або припинення фактичного контролю над КІК.

 

До уваги! Імовірно, що вже з 2023-го виконання зобов’язань українських бенефіціарів щодо розкриття інформації та сплати податків з іноземних активів контролюватиметься податковими органами через інструмент автоматичного обміну податковою інформацією CRS у в рамках приєднання України до MCAA (Multilateral Competent Authority Agreement). Хоча в перші два роки подання звітності КІК не передбачається штрафних санкцій.

 

Якщо подібні зобов’язання є неприйнятними для українського бенефіціара, існують варіанти зміни правового статусу компанії або самого власника (контролера). «Безплатну» ліквідацію можна реалізувати лише до 31 грудня 2021-го. А це досить прийнятний шлях вирішення питання з офшором. Хоча варіант із «безподатковою» ліквідацією теж не повністю позбавлений ризиків. Зокрема, не можна забувати про фінмоніторинг банку при розміщенні коштів та про загрозу кримінальної відповідальності у зв’язку з недотриманням вимог AML тощо.

 

Наразі можна реалізувати такі варіанти оптимізації податкового навантаження за наявності офшору:

  • змінити юрисдикцію реєстрації компанії: підібрати державу, яка відповідатиме критеріям звільнення від оподаткування;
  • змінити податкове резидентство юридичної особи на Україну;
  • поєднувати операційну та холдингову діяльність для відповідності умовам звільнення від оподаткування.

 

Цей перелік не можна вважати вичерпним. Стандартних алгоритмів, які підійдуть усім і кожному, для вирішення такого завдання не існує. Експерти АТ Lawrange готові проаналізувати специфіку вашого бізнесу та розробити індивідуальний варіант.

 

Регламенти оподаткування КІК

Новим законом чітко позначається: платник податку нерезидентного суб’єкта господарювання – це контролер. Об’єкт оподаткування – частина (відсоток) скоригованого прибутку даного суб’єкта у пропорції до частки, що належить платнику до закінчення конкретного звітного інтервалу часу.

 

Скоригований прибуток – доходи організації в юрисдикції реєстрації до оподаткування (EBITDA) згідно з неконсолідованою фінзвітністю за рік. Порядок обчислення скоригованого прибутку, оподатковуваного/ зборами нашій країні, регламентується нормативно-правовими актами. Прибуток організації коригується у вигляді віднімання певних доходів щоб уникнути подвійного оподаткування, і збільшення з допомогою методів трансфертного ціноутворення (маються на увазі звані податкові різниці). Прибуток офшору в іноземній валюті слід конвертувати в гривню за курсом Нацбанку на дату подання звітності за КІК.

 

До уваги! Навіть коли за законодавством будь-якої юрисдикції не встановлюється обов’язок ведення, подання до державних органів фінзвітності, платнику в Україні слід забезпечити складання такої документації щодо нерезидентної організації згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

 

Ставки оподаткування прибутку КІК у нас такі:

  • для юрособи – 18%;
  • для фізичної особи, коли прибуток не розподілений (не виплачено дивіденди) – 18% + півтора відсотка військовий збір;
  • для фізособи, коли отримано дивіденди з-за кордону від офшорної організації до складання спецзвіту – 9% + півтора відсотки військовий збір.

 

Формула розрахунку податку наступна: (EBITDA +/- податкові різниці) * частка контролера * Податкова ставка.

 

Умови звільнення від оподаткування

За певних обставин суб’єкти, що підпадають під ухвалу КІК, звільняються від зобов’язання сплати податку в українській податковій юрисдикції. Подібну можливість допускається використовувати, якщо:

  • сукупний річний дохід контролера від усіх КІК становить максимально до 2 000 000 EUR;
  • підприємство не провадить комерційної діяльності, зокрема – займається благодійністю, не розподіляє дохід на користь бенефіціарів;
  • це публічна компанія, її акції звертаються на авторитетній фондовій біржі;
  • між нашою країною та державою реєстрації офшору діє одна з таких угод: СІДН (про уникнення подвійного оподаткування), про обмін податковою інформацією;
  • в юрисдикції реєстрації суб’єктом господарювання сплачується корпоративний податок вісімнадцять відсотків+ (як в Україні чи вище);
  • у державі реєстрації сплачується податок мінімум 13% (різниця з Україною становить максимально 5%);
  • в сукупному прибутку компанії з усіх джерел пасивні доходи – менше половини.

 

Рекомендації від АТ Lawrange щодо підготовки до складання звітності з КІК

Суб’єктам, які підпадають під критерії контролюючих осіб, ми рекомендуємо негайно пройти юридичну консультацію, а потім розробити алгоритм дій щодо оптимізації податкового навантаження, якщо виникне така потреба.

 

Важливо! На консультації у спеціаліста АТ Lawrange ви зможете отримати відповіді на такі запитання:

  • Чи підпадаєте ви за визначення, критерії контролера?
  • Чи можна скористатися можливістю звільнення від сплати податків?
  • Який розмір скоригованого прибутку підлягає оподаткуванню та зборам в Україні?
  • Чи існує нагальна потреба в реалізації алгоритмів дій щодо зменшення податкового навантаження?
  • Який варіант оптимізації податкового навантаження можна застосувати у відповідність із ситуацією?
  • Які дії, і в які терміни слід здійснювати, щоб відповідати вимогам законодавства щодо КІК?
  • Як не потрапити під санкції податкових органів?

 

Терміни та особливості подання звітності

  • Перший звітний рік для складання звіту за КІК – 2022-й.
  • Звіт за 2022-й можна подати у 2024-му відразу за 2022 та 2023 рр.
  • Подавати таку спецзвіт до ДФС слід одночасно з однією з декларацій:
    – про майновий стан, доходи – до 1 травня (розрахований податок необхідно буде сплатити до 1 серпня);
    – з податку на прибуток юрособи – до 1 березня.
  • У декларації вказується скоригований прибуток офшору.
  • Звіт із прибутку/збитків офшору охоплює окремо взятий календарний рік.
  • Спецзвіт слід подавати, навіть якщо:
    – офшор перебуває у «сплячому стані» (не ведеться господарська діяльність);
    – Є обґрунтування для звільнення від податків;
    – має негативне значення прибутку.
  • Надсилається документ до ДФС у цифровій формі засобами онлайн-зв’язку (згідно з вимогами закону про електронний документообіг, та з використанням кваліфікованого цифрового підпису).
  • До спецзвіту обов’язково додається копія фінзвітності суб’єкта господарювання, що підтверджує отриманий прибуток або понесені збитки.
  • Контролери з 1 січня 2022-го повинні відправляти до ДФС сповіщення щодо отримання (купівлі корпоративних прав), припинення участі в офшорі.

 

***Примітка: До форми декларації з податку на прибуток внесено нове поле 06.1.

 

Вимоги до змісту спецзвіту

Спецзвіт щодо нерезидентної організації для ДФС має містити таку інформацію:

  1. Назва, юридична адреса, вказівка ​​організаційної форми, реєстраційний номер, податковий номер суб’єкта господарювання.
  2. Структуру власності та управління, включно – вказівку схеми опосередкованого володіння.
  3. Розмір частки контролера у статутному капіталі.
  4. Обсяг прибутку до вирахування податків згідно з даними фінзвітності – виручки від продажу продукції, виконання робіт, надання послуг, операційної діяльності.
  5. Обчислення щодо скоригованого прибутку.
  6. Дивіденди, отримані від українських суб’єктів господарювання, коли є.
  7. Дохід від представництва бізнес-структури в нашій країні, якщо така є.
  8. Суми прибутку, реально перекладені контролеру.
  9. Угоди з контрагентами-нерезидентами з юрисдикцій, віднесених до списку офшорних зон.
  10. Кількість працівників підприємства після закінчення податкового року.
  11. Обґрунтування звільнення від податків, коли такі є.

 

Важливо! До такого спеціального звіту з офшору додається копія фінзвітності організації з належним засвідченням, що підтверджує розмір доходу за підзвітний рік.
Крім цього, на запит ДФС подаються:

  • Пояснення щодо КІК;
  • документація з проведених контрольованих операцій;
  • висновок незалежної та авторитетної аудиторської організації, за наявності сумніву представників ДФС у правдивості та коректності фінзвітності.

 

ДФС має право направити запит про витребування додаткових пояснень, коли:

  • український податковий резидент – це контролер, і не подав спецзвіту за КІК;
  • відомості у спецзвіті не відображають реальної ситуації, містять суттєві неточності та помилки.

 

Пояснення щодо запиту слід підготувати та подати протягом 2-х місяців з моменту отримання такого запиту. Відповідь на запит ДФС має містити пояснення та докази за фактами, зазначеними у запиті, а також підкріплюватись копіями документації з належним засвідченням.

 

Аудиторський висновок має надавати аудиторську організацію з відповідним дозволом на аудит фінзвітності в конкретній зарубіжній державі. Подача ДФС негативного укладання чи відмовитися від видачі укладання заборонена.

 

Спецзвіт за скороченою формою

Іноді, в окремих виняткових випадках, законодавство допускає можливість подання до ДФС спецзвіту за скороченою формою. Обґрунтування для цього:

  1. суб’єкт не має можливості забезпечити підготовку фінзвітності;
  2. суб’єкт не може зробити коректні обчислення щодо скоригованого прибутку до гранично допустимої дати подання декларації про майновий стан, доходи або з податку на прибуток.

 

Спецзвіт за скороченою формою містить лише відомості, зазначені у пунктах 1-3 вимог щодо змісту подібного документа (дивіться за текстом вище). У разі подання звіту у такому скороченому вигляді до кінця календарного року обов’язково слід подати повний звіт.

 

Податковий контроль та відповідальність за порушення

Українська влада планує запроваджувати санкції за правопорушення у сфері оподаткування офшорів поступово. У 2022—2023 звітних роках штрафи та інші санкції не застосовуватимуть. Але розслаблятися не варто, оскільки вже за ці два роки доведеться надати до ДФС відповідних спецзвітів. У майбутньому неподання спецзвіту щодо КІК, і відповідно – відсутність у річній податковій декларації даних про скоригований прибуток компанії, буде причиною перевірок і накладення величезних штрафів.

 

До уваги! Навіть без автоматичного обміну податковою інформацією податкові органи України можуть обмінюватися відомостями на запит (Exchange of Information on Request, EOIR). Особливість такого обміну інформацією – це можливість отримання практично будь-яких значущих для оподаткування даних (крім тих, надання яких суперечить національному законодавству та громадському порядку). Водночас автоматичний обмін за стандартом CRS передбачає обмежений формат інформації – передачу даних про іноземні фінансові рахунки.

 

Крім цього, виявленню українських власників офшорних компаній сприяє запровадження відкритих реєстрів бенефіціарів у багатьох країнах.

 

Штрафи, пов’язані з податковими правопорушеннями по офшорах

За правопорушення у цій сфері застосовуватимуться серйозні штрафні заходи:

  • неподача спецзвіту – сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМТЛ), орієнтовно з прив’язкою до 1.01.2022 – 248 100 грн;
  • несвоєчасне подання – один ПМТЛ за кожну наступну добу затримки, але максимально 50 ПМТЛ, 2481 на добу, тобто гранично 124 050 грн;
  • не відображення відомостей про всі наявні у контролера нерезидентні організації, неповне відображення – три відсотки від доходу/ двадцять п’ять відсотків скоригованого прибутку, однак максимально 1 000 ПМТЛ за кожен окремо взятий факт або повністю за не зазначені суми, 2481000 гривень;
  • не повідомлення щодо придбання частки (частини, відсотка у статутному капіталі, корпоративних прав) в офшорі, прийняття на себе фактичного контролю, відчуження (продажу, переоформлення) частки, припинення контролю протягом відведених законом термінів –</em > 300 ПМТЛ за кожен такий факт, 744 300 грн;
  • непредставлення, подання не повністю документів по ТЦО, інших документів за конкретним запитом – три відсотки від доходу, за яким документи не подані, однак максимально 1 000 ПМТЛ;
  • неподання спецзвіту протягом тридцяти днів після останнього дня сплати штрафних санкцій – п’ять ПМТЛ за кожну добу затримки, але максимум триста ПМТЛ.

 

***Примітка: Сплата штрафу – не обґрунтування скасування обов’язку платника податків щодо подання спецзвіту та підтверджуючих документів.

 

Мінімізація ризиків для контролера

З 1 січня 2022 року українським бенефіціарам офшорних компаній необхідно пристосовуватися жити за новими правилами. Хоча санкції одразу накладатися не перехідний період 2022 – 2023 варто використовувати з максимальною користю. Принаймні, необхідно ухвалити рішення: показувати офшор у документах для податкової служби або шукати спосіб уникнення статусу контролера КІК.

 

До уваги! Сподіватися на те, що «залишені» або «забуті» нерезидентні компанії будуть поза зоною ризику марно. За ними доведеться відзвітувати, інакше буде штраф. Точку в історії з володінням офшором можна поставити лише за допомогою ліквідації компанії. При цьому компанія, яка автоматично викреслена з Реєстру (через процедуру striking off), ліквідованою не вважається.

 

У ряді випадків прийнятним варіантом виходу із ситуації для контролера вважатимуться зміна резидентського статусу. Зокрема, на придбання резидентства розглядаються юрисдикції з відсутністю КІК-звітів для фізосіб, прийнятним рівнем податкового навантаження для приватних осіб, а також прийнятним терміном проживання для набуття статусу резидента. Серед найефективніших для податкової міграції юрисдикцій – Португалія, Андорра, Гібралтар, Швейцарія, Болгарія, Чорногорія тощо.

 

Дискусійними досі залишаються питання уникнення статусу контролера за допомогою «розмивання» часток, застосування презумпції стовідсоткового володіння, чи буде ефективною схема із заснуванням дискреційного трасту, парасолькового інвестиційного фонду тощо.

 

Висновок:

Якщо ви – український резидент, контролер офшорної компанії, не затягуйте з вирішенням питання щодо подальшої долі свого бізнесу. Експерти АТ Lawrange готові вникнути у ваші обставини, щоб запропонувати оптимальні рішення. Також ми готові зайнятися упорядкуванням фінзвітності по компанії, а потім підготовкою та здаванням до контролюючих органів спеціальних звітів з КІК. Нові реалії вимагають нових рішень, і ми готові їх запропонувати!

 

 

ЗАМОВИТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ З КІК